oleksa_sref | Jun. 3rd, 2013

Місто, засноване легендарним князем Богемії Вратиславом І на землях Нижньої Сілезії у 900-х роках, за свою більш ніж тисячолітню історію пережило багато бурхливих подій. Розташоване на численних острівцях, що їх утворила річка Одра, місто давало добрий захист для мешканців. Навколишня природа не сприяла розвитку сільського господарства, а от вигідне розташування не аби як посилювало торгівлю. Багате місто притягувало погляди сусідніх правителів, і їхньому прагненні володіти Вроцлавом вже не могли завадити ані мури, ані береги Одри…

Ось неповний перелік безкінечних спроб Польщі, Німеччини, Австрії та Чехії взяти під свій контроль ці землі:

990 р – Сілезія інкорпорована до складу Польщі

1038 р. – богемський принц Бретислав знову відвойовує Сілезію

1054 р. король Казимир І Відновитель включає Сілезію до складу Польщі

1241 р. – татарська навала

1335 р. – після кончини останнього князя Вроцлава Генри ІV місто переходить під зверхність короля Богемії

1469-1490 рр. – Сілезія відходить під протекторат угорського короля.

1526 р. – разом із Богемією місто переходить до володінь Габсбургів.

1740-1763 рр. – Сілезькі війни між Австрією та Пруссією, в результаті якої місто дістається останній.

1806-1807 рр. – наполеонівські війська осаджають та захоплюють місто.

1813 р. – визволення міста від французів

1871 – Сілезія стає частиною щойно проголошеної Німецької Імперії.

1933 р. – НСДАП перемагає на виборах.

1939 р. – початок Другої Світової війни.

1944 р. – перше бомбардування міста радянської авіацією.

1945 р – рішенням Потсдамської конференції землі передано Польщі.

1989 р. – перші вільні вибори у повоєнній Польщі.

Новоприбула після 2СВ польська адміністрація разом з містом отримала купу проблем. Ворожість місцевого населення, яке зазнавало примусової депортації. Руйнації завдані війною (а також тотальним вивезенням всього цінного до СРСР після відступу Червоної армії). Намагання зробити це вже не польське місто польським, а також байдужість комуністичного керівництва до історичної спадщини, призвели до великих втрат, що відчуваються й сьогодні.

#4 Три праски ;-)

Складні вигини історії призвели до того, що кожна з країн до сьогоднішнього дня залишила для міста власну назву. Для німців – це все ще Бреслау. Для чехів – Вратислав, а для поляків – Вроцлав. Помітити це можна як мандруючи між цими країнами (поїзд із Німеччини їди в Бреслау а приїздить у Вроцлав ;-), так й крокуючи вулицями міста…

Паралель перша. Німецька

Безумовно, найпотужніше проступає саме німецький слід. Він відчувається у архітектурі старовинних будинків (безумовно тих, що залишились після бурхливих подій 1939-1945 рр.) навкруги ринкової площі (яка, за європейською традицією, є центром міста).

В німецькому ж бюргерському стилі виконано місцеву ратушу. ЇЇ було збудовано у 13 ст., але сучасний вигляд вона отримала під час реконструкції 1615-1616 рр.

Якщо дивитися на будівлю зі східного боку, то можна побачити етапи реконструкції та добудов – північну частина(праворуч) додали до старої ратуші 1330 р., центральна частина була подовжена до сучасних розмірів 1368 р., а південна (ліворуч) – 1471 р. (разом з баштою на західній частині). Астрономічний годинник з’явився 1580 р. Після реконструкції 14 ст. головний вхід перенесли з західної на східну сторону.

Особливо відчутно німецький вплив у Королівському палаці, що зараз є Міським музеєм. І не лише тому, що будівля датується 1719 р., а з 1750 р. вона виконувала роль резиденції Прусського короля и повелителя Сілезії Фредерика ІІ Великого.

Потрапивши всередину, чітко розумієш який вплив має німецький період історії міста навіть тепер. В касі адміністраторка не розмовляє англійською – тільки польська чи німецька (така ж річ і з підписами під експонатами). Та й блукаючи павільйонами легко зробити висновок про те, ще експозиція розрахована здебільшого на німецьких туристів. А їх, до речі, аж ніяк не бракує у Вроцлаві! Давні корні мабуть притягують ;-)

До речі, може саме німецькими смаками обумовлюється гастрономічні особливості міста. Скажемо відверто, знайти пристойну польську кухню в місті – то є проблема. Одна тільки Курна Хата, хоча я б не радив би цей заклад. У тому ж Кракові з його "Хлопським ядлом", було набагато смачніше й колоритніше (я вже мовчу про налисники з яблуками в "Смаку українському"!!!). Проте Вроцлав може порадувати кухнею італійською – закладів зі смачною їжею такого напряму багато (з цінами нижчими ніж в самій Італії, до речі ;-).

Паралель друга. Українська

Ні, сказати що у Вроцлаві відчуваєш себе немов вдома не можна. Порівнюючи з тим таки ж Краковом ,це – «чуже» місто, з іншою атмосферою. Тим не менш, Вроцлав тісно пов'язаний з нашими землями.

1947 р. керівництво комуністичної Польщі почало операцію «Вісла» по примусовому переселенню українців зі східних земель на захід і схід. Так з Лемківщини було переселено 10 412 осіб у Вроцлавське воєводство. Їх селили подалі від столиці Сілезії, невеличкими групами, щоби уникнути можливості створення етнічних спільнот…

Водночас, із західних областей України до міста прибувало польське населення. На відміну від лемків, у яких під час депортації не було можливості щось брати із собою на нове місце, польські переселенці привезли з собою не лише звичаї та мову.

#10 Пам'ятник переселенцям

1947 року у Вроцлав було доставлено польський скарб, який в результаті довгих перемовин вдалося відстояти у радянського керівництва. Так до міста потрапило зібрання Ossolineum.

#11

Товариство «Оссолінеум» було засноване графом Оссолінським у 1817 році у Львові. Це було поєднання бібліотеки, наукового-дослідницького центру та друкарні. Під час австрійської окупації товариство стало центром польської культури. Доставлені до Вроцлава після 2СВ фонди стали основою національної бібліотеки.

#12

Складніша доля спіткала Рацлавицьку панораму. Роботу над величним полотном, присвяченим перемозі польських військ під проводом Т.Костюшко над російськими військами, почали 1893 року. 5 червня 1894 року, у спеціально зведеній будівлі у Стрийському парку Львова, полотно було відкрито для широкого загалу. Панорама привертала не аби яку увагу відвідувачів міста... Хоча саме полотно потрапило до Вроцлава разом зі скарбом Оссолінеума, полотно довгий час пролежало в архіві, й лише 1985 року для нього було створено нову ротонду.

#13

Ще одним «переселенцем» зі Львову став монумент відомому польському письменнику Олександру Фредро. Він був створений 1897 році у Львові де й стояв на вул. Академічній, а 1958 року він переїхав на площу біля міської ратуші Вроцлава.

#14

Паралель третя. Радянська

Нові переселенці були сповнені рішучості та ентузіазму відбувати місто. Польська професура, що приїхала до міста зі Львову, робила все можливо щоби заразити цим ентузіазмом мешканців міста. На жаль, як це завжди бувало в «комуністичному раю», за фанфарами та бравурними речами бракувало конкретних дій – місто відновлювалось вкрай повільно. Лише найбільш значущі з історичного погляду будівлі та пам'ятники було відбудовано. З кінця 60 рр. почався відтік освічених людей з міста…

Навколо було повно пусток, які заповнювались таким дуже відомим нам явищем, як «blokowisko» - безликими однотипними будівлями з бетону. Навіть сьогодні, після потужного поштовху у відновленні архітектурної спадщини міста 90 рр., легко можна зустріти в історичному центрі ці «блоковиська- чудовиська».

#15

Ці панельки мають ще одну, суто радянську, особливість. Це, так би мовити, соціальний склад мешканців. Може тому в п'ятницю навколо центра міста так легко зустріти типових дядьків в літах, що йдуть по домівках «на автопілоті».

Взагалі місцеві пивні традиції стали для нас неприємним сюрпризом. В Польщі заборонено пити спритні напої в суспільних містах – на вулицях, в парках. В Кракові ми бачили як за цим уважно слідкують кремезні хлопці зі зброєю. А тут… Вечір п'ятниці перетворив острови на Одрі в точку збору всіх бажаючих попити пінного напою. І було їх дуже багато! Посеред міста ходили молоді люди з відкритими пляшками… А кущі на островах потерпали від надлишків води в буйних організмах. Комусь на острові викликали швидку… А неподалік від костьолів Тумського острова ми зустріли двох хлопців, що серед білого дня спокійно робили "косячок"...

#16 Як таку красу можна перетворити на "бухполігон"?

#17 Аналогічне запитання...

Не знаю, чи це було якесь виключення з правил. Чи можливо домовленість між поліцією й молоддю, про право «по бухати» в п'ятницю ввечері. Наступного дня поліція вже слідкувала, чи не йде хтось по вулиці з відкоркованою пляшкою. У будь-якому разі, було не дуже приємно це бачити.

До цього треба ще додати лінивість місцевих безпритульних. Вони вкрай рідко збирають пусті пляшки! Тому вони часто-густо б'ються, й бите скло можна побачити будь-де в місті. От кому й треба їхати на заробітки у Вроцлав так це нашим безхатченкам – озолотяться!

Як завжди в радянській системі, відновлення промисловості йшло попереду інших сфер життя. Вроцлав і сьогодні залишається важливим промисловим центром Польщі: машинобудування, переробка кольорових металів, виробництва іноземних компаній розміщені тут. Може тому в місті так багато дорогих машин, зрозуміло що німецьких. І втопити "гашетку" водії полюбляють, хоча інших порушень ПДР я не помічав. Ну а коли на Тумському острові із білосніжного BMW X5 виліз характерний «пацан» з барсеткою й в спортивному костюмі - ми взагалі відчули себе як вдома ;-)

Тим не менш, не дивлячись на всі вищезгадані особливості місто має свій неповторний шарм. Воно варте дослідження! Тим більше, що цікавинок приховує багато. Але про них – наступного разу…

#18