Гуляючи правим берегом Ельби можна зустріти багато місцевих жителів. Вони, не дивлячись на роверистів та пароплави, спокійно займаються своїми важливим справами...
# 2
# 3
# 4
З.І. На першій світлині теж є "місцевий" ~;-)))
Минулого разу просили ще пароплавів - ось, тримайте :-) Один із найстаріших колісних пароплавів Німеччини "Diesbar", рушає в екскурсійний тур Ельбою...
У хмарний день, коли небо затягнуте суцільною сірою масою, "важка" німецька архітектура здається ще більш непривітною. Й лише білі пароплави на Ельбі додають святковості цій картині...
На правому березі Ельби є інсталяція мольберту. Вважається, що дивлячись крізь нього, можна побачити Дрезеден з тієї ж точки, з якої Джованні Антоніо Каналь (Каналетто) малював свою панораму. Так це чи ні, кожен може вирішите сам, але, судячи з витоптаної трави біля сталевого мольберту, атракція користується популярністю у туристів...
# 2
# 3
Як ви вважаєте, хто є головним героєм світлини вгорі? Дядечко, який дбає про квітник біля магазину (увага до квітів, до речі, буденна річ в Дрездені)? А от й ні!
Головний герой – синій трамвай CarGoTram вартістю 1,8 млн. «ойриків», спеціально розроблений компанією Schalker Eisenhütten для концерну Volkswagen. Саме це чудо доставляє комплектуючи із логістичного центру до модерної фабрики VW, використовуючи звичайну транспортну мережу міста.
2001 року голова концерну Фердинанд П'єх урочисто відкрив новий завод, основним завданням якого стало складання топової моделі - VW Phaeton.
#1 (фото VW)
Хоча Фаетону так й не вдалося скласти гідної конкуренції грандам преміум-сегменту BMW 7-serie та Mercedes-Benz S-Class, сам завод став прекрасною атракцією міста. На початку будівництва містяни протестували проти розміщення автомобільного заводу на краю Великого Парку (який справді є величезним за розмірами!). Тим не менш, VW вдалось схилити громадську думку на свій бік, запропонувавши незвичний, сучасний проект, що чудово вписався в навколишню природну зону.
#2 (в більшому розмірі)
Головною родзинкою будівлі є використання прозорого скла, яке символізує відкритість та дружність – дивлячись крізь стіни можна побачити процес складання автомобілів. Всі можуть відвідати екскурсію, де їм покажуть деякі моменти в роботі заводу.
Якщо у вас буде обмаль часу на перебування Дрездені, й виникне бажання відвідати завод, то раджу заздалегідь прийти та купити квиток на екскурсію – англомовні проводяться не так вже й часто (інформація з оф. сайту). Хоча це не буде вас стосуватися, якщо ви такі вирішили придбати собі Фаетон – для вас зроблять персональну екскурсію , де покажуть весь процес народження вашого персонального автомобіля.
#3 (фото VW)
#4
#5
Поруч із Королівською резиденцією (Residenzshloss) знаходиться комплекс будівель із не менш цікавою історією та архітектурою. На західній стороні "Нового ринку" розташовано головний корпус колишніх королівських стаєнь. За прямим своїм призначенням їх використовували до 1731 року, коли за наказом Августа Сильного тут були відкриті гостьовий дім та музей. 1747-1856 рр. тут розташовувалась Дрезденська картинна галерея. 1856 року король Йоган повелів переробити це приміщення на історичний музей та арсенал. З тих пір ця будівля носить його ім'я - Йоганніум. Зараз тут розташований музей транспорту.
#2
Йоганніум із Королівською резиденцією з'єднує Довга галерея (Langer Gang). Внутрішній двір (Stallhof) довжиною майже 100 метрів, утворений Йоганніумом, Довгою галереєю та Георгієвським залом є найстарішим у Європі майданчиком для лицарських турнірів.
#3
Фризи тосканських колон прикрашені головами впольованих тварин та лицарськими гербами. Стіни оздоблені орнаментом в стилі сграфітто.
#4
#5
Найбільш цікава та відома зовнішня сторона Довгої галереї. Вздовж вузенької Августуштрассе, на стіні довжиною 102 метри в 1873-1879 рр. художник Вільгельм Вальтер виконав панно, яке стало відоме під назвою "Хід князів" (Fürstenzug). Початково зроблене в техніці сгафітто, панно зображає святкову кінну процесію всіх представників князівської династії Веттинів.
#6
1906 року, щоби запобігти руйнуванню зображення, панно було перенесено на 24 тисячі плиток (!) із майсенського фарфору. Завдяки цьому витвір мистецтва пережив страшне бомбардування 1945 року - було замінено лише 200 плиток під час реставрації...
#7
На панно зображено 35 маркграфів, курфюрстів та королів колись могутнього Саксонського князівства. В більшості випадків вказані дати правління, титули й прізвиська - є тут "сильний", "багатий", "войовничий", "законний" та навіть... "вкушений". Поміж ними зображено вчених, діячів мистецтва та королівську челядь. Загалом полотно містить зображення 94 постатей (94-та була віднайдена нещодавно, під час створення живої картини 2006 року). Єдині, кому не поталанило потрапити на полотно, так це представницям жіночої статі - їх не враховували ані під час розподілу князівської спадщини, ані під час підготовки цього полотна. Дикі часи були ~:-).
Плануючи мандрівку до Вроцлава, та будучи невпевненими чи вистачить атракцій в місті на всю нашу відпустку, згадали, що кордон з Німеччиною не так вже й далеко… Гріх було не скористатися такою нагодою! Тож вирішили зробити швидкий (в дусі кінноти ~;-{)) наїзд на Дрезден!
#2
Враження перше.
Готуючись до поїздки вже думав, що буду шпетати нашу Укрпошту, мовляв погано працюють... А от й ні! Несподівано й приємно вразили. Справа в тому, що ми вирішили їхати із Вроцлава до Дрездена на потязі. Зайшли на сайт німецької залізниці DB та замовили собі квитки. Це була неділя, квиток надрукували в Німеччині у понеділок, й відправили на вказану адресу в Україну. Рівно через тиждень лист лежав в моїй поштовій скриньці! Ми були дуже раді, бо часу оставалось до поїздки мало, тож могли розминутися із листом. І тоді були б змушені брати білет в касі вокзалу, а потім повертати квитки, що прийшли по пошті (це можливо, якщо ви купили квиток на той самий період, що й замовляли в інеті).
#3
Процес замовлення квитків на DB дещо марудний, потребує підготовки (кому цікаво, ось тут непогано розписана процедура купівлі). Також треба пам'ятати про деякі особливості.
По-перше, квитки продаються на певний період часу, а не на конкретну дату. Коли сідати в потяг, ви обираєте самі, й це дуже зручно.
По-друге, потяги бувають двох типів (на справді більше, але то вже деталі) - RE (Regional-Express) та ICE (Intercity-Express). Якщо ви купуєте квиток на RE, то не будете мати можливості забронювати собі місце. Тож, якщо прийти на вокзал в останню мить, то є шанс їхати стоячи ~:-{). ICE-квиток дає право бронювати місце – це окрема процедура, яку можна виконати на тому ж сайті, маючи на руках сам квиток.
По-трете, обов'язково треба мати при собі картку, з якою платили за квиток (вона повинна бути іменною!). У випадку перевірки, вона буде використана як доказ належності квитків саме вам. А кондуктори завжди є в потязі! Ну й бажано, щоби транслітерація на картці співпала з вашим паспортом.
#4
Враження друге.
Ми їхали до Дрездена на ось такий дизель-електричній штукенції:
Поки їхали територією Польщі – було враження що це наша Україна. Тільки вичищена, вирівняна і з черепичними дахами ~:-{) Потяг йшов рівно, хоча іноді хитилявся. На станції Герліц, польський машиніст та кондуктори покинули нас... а потім прийшли німці ;-) Ми тримались досить впевнено – може тому ми не викликали у кондуктора підозр. Він лише глянув з огидою на те, як поляки нерівно поставили відмітки на нашому квиткові, але навіть нічого не спитав. Хоча доводилось читати про прискіпливість німців щодо наших туристів.
А далі почалась якась казка! Рівнесенькі поля, а між ними доріжки з розміткою та стовпчиками (не перекошеними й рівненько розставленим!), охайні будиночки… Трава теж якась не наша – дуже соковито-зелена ~:-{). Навіть у порівнянні з Польщею потяг йшов набагато тихіше – можна було не тільки читати а й писати мілким шрифтом. Німеччина одним словом!
#5
Враження трете.
Місто дбайливо доглянуте. Чистота, підстрижені газони, трамваї що рухаються безшумно, мов привиди, автоматичні світлофори… Архітектура хоча й понівечена війною та соцреалізмом, але все одно дуже цікава.
Ціни відчутно високі. Тож до мандрівок треба ретельно готуватися – треба знати, що де й коли слід купувати. Наприклад, ми, бігаючи по майже пустому вечірньому місту, забули, що після 8-ої години не працює жоден магазин. А пити дуже хотілось! Бігаючи туди-сюди, знайшли лише мережу швидкого харчування, де купили пляшку за 2 euro (така ж наступного дня, в маркеті, коштувала менше 1 євро)! В Німеччині все слід робити за розкладом, інакше вийде боком ~:-{))
Не дивлячись на жахливе бомбардування Дрездена авіацією наприкінці ДСВ, місто має багато історичних атракцій.
#6
Residenzshloss – королівська резиденція саксонських володарів. Зараз тут працює музейний комплекс, де можна зануритися в атмосферу колись могутнього Саксонського королівства. Найцікавішою частиною комплексу НМД є «Зелене склепіння» - знаменита на весь світ колекція коштовностей. Вартий уваги також оглядовий майданчик – навколишня панорама міста пречудова.
#7
Навколо резиденції також є на що подивитися: надвірна церква, «довга галерея» із знаменитим панно «князівська процесія», брюссельська тераса. Також поруч на Театральній площі розташовано Земпер-оперу й ще одну відому на весь світ дрезденську атракцію:
#8
Zwinger - комплекс будівель, що колись були розташовані між зовнішньою та внутрішньою стінами фортеці (звідси й назва «цвінґер»). Відомим на весь світ Цвінґер зробила Дрезденська картина галерея та її найвідоміше полотно – «Сикстинська Мадонна».
#9
Frauenkirche – церква богородиці. В лютому 1945 року пожежа перекинулась на церкву 18 ст. й винищила її вщент – піщаник не витримав температуру понад 1000 градусів. Розвалини пролежали на місці згарища до 1993 р., коли почалася реконструкція. Всі блоки були дбайливо пронумеровані й використані у відбудові – на 45 відсотків вона складається із старих блоків, які можна побачити не озброєним оком. 2004 відбулась церемонія відкриття церкви. На горі розташовано оглядовий майданчик, але підйом туди коштує 8 євро, місця на верху мало, а туристів - навпаки…
#10
Після 8-ої години історичний центр пустіє, лише поодинокі туристи із фотоапаратами бродять в пошуках кадрів…
#11
Окрім старовинних атракцій Дрезден може похвалитися й хай-теком. Справа в тому що концерн Фольксваген збудував в Дрездені «Скляну мануфактуру» - сучасний завод, де збирають топ-модель концерну VW Phaeton. Не менш цікавим є район міста Дрезден-Нойштадт ( Neustadt) – наповнений кафе та барами, магазинами, та дбайливо доглянутими дворами, він дасть вам можливість побачити на власні очі повсякденне життя пересічного мешканця міста. Про ці та інші атракції більш детально розповім у наступних постах.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
branchandroot