Про тенденцію до тенденційності...

[oleksa_sref]

Якби в часи Гетьманщини існував ФБ, то його український сегмент пістрів би темою ‪#‎цезрада‬ та звинуваченнями у гетьманоботстві

Ніколи не думав, що буду писати таке про мій улюблений «Тиждень», але стаття у крайньому примірнику НМД пробила чергове дно нашої багатостраждальної журналістики. Називається вона «Межа брехні» ("http://tyzhden.ua/Society/135834").

Головна ідея зрозуміла – поганий Порошенко та ідеальний ПС. На підтвердження «поганості» президента використано майже весь арсенал: тут тобі і фабрика в Ліпецьку, й натяки на некомпетентність НГШ Муженко, й заяви Фірташа, й погане перемир’я, й натяки на особисті домовленості з путлером, й, безумовно, тиск на ПС, що його останнім часом чинить влада. 
Коротше, неприязнь автора до президента розкрита повністю, чого не скажеш власне про сам конфлікт влади та ПС. Складні процеси автор намагається описати одним реченням – виходить не дуже:

1) «І що взагалі на цьому тлі мав би означати візит ввічливості німецького канцлера до московського царя, можна тільки здогадуватися.»
Автору треба не здогадуватися, а дослідити роль Німеччини в запровадженні й підтримці санкцій проти рашки. Порахувати на калькуляторі скільки танків, БМП, снарядів орки недоотримали через економічну скруту @уйлостану. Чи проаналізувати заяву Мерекль у москві, щодо злочинної окупації Криму.

2) «Тому, хоч як це прикро, бліцкригу, вочевидь, жодного не буде. Поки що.»
Якби автор товаришував таки із калькулятором, то міг би порівняти ЗСУ та армію рашки за кількістю ОС, танків та БМП, гармат та РСЗВ, систем РЄБ, винищувачів та штурмовиків, систем ППО. Подивися б на мапу, вивчив би демографічні показники й до нього дійшло б, що бліцкриг неможливий не через те, що «президент воювати не хоче, а начальник Генштабу не вміє», а через невідповідність військового потенціалу. Цікаво як автор уявляє собі бліцкриг проти рашки? За два тижні візьмемо москву? Чи автор вірить, що із звільненням Донецька та Луганська бойові дії скінчаться? Один бовдур вже хотів виграти війну блискавичним ударом – не вийшло…

3) «чергова угода, яку ніхто особливо не збирається виконувати, сяке-таке перемир’я для переформування і наступна серія»
Знову про калькулятор. Важко було порівняти стан ЗСУ, ефективність дій СБУ на 09.2014 та 05.2015? Проаналізувати важливість допомоги МВФ та умови на яких ми її отримали? Вплив стабілізації на фронті на стан економіки України? Сподіваюсь автор розуміє, що війна – то затратна справа…

4) «Ця війна насправді не гібридна, хоча в такий спосіб і легше пояснювати те божевілля, у якому Україна живе вже більш як рік.» 
Браво, а то всі собі голову ламають, хто ж то імітує суспільні протести в країні (всі ці «податкові майдани», протести шахтарів etc), хто робить інформвкиди, а потім «качає» народ, хто намагається завдати удару іміджеві України в світі, хто використовує енергоносії та доступ до ринку збуту як зброю, хто постачає танки та засилає своїх вояків без об’яви війни… Виявляється то не гібридна війна – то все вигадки влади. Сепаратисти залюбки лайкнули б таке відкриття автора.

5) На розкриття основної теми статі автор витратив аж цілий абзац тексту: «…після блокування ДУКу в переддень наступу ворога на всіх фронтах навіть сумніву не виникає, що йдеться про звичайний банальний страх перед добровольцями.»
Напевно, щоби написати так безапеляційно, автор вивчив багатовікове протистояння в українському суспільстві (Гетьманщина vs Запорожська Січ, Влада УНР vs Отаманщина, УПА vs інші повстанці), проаналізував входження до лав ЗСУ та МВД інших добровольців (Айдар, Донбас, Азов, ОУН та ін.), вивчив умови на яких влада пропонує ПС увійти до лав ЗСУ, зпрошення Яроша на посаду радника НГШ… Хоча НМД, ця простота висновків, це щось a-la Шариков - «отобрать и поделить».

6) «Подейкують, майданівці-фронтовики, не дочекавшись справедливості, вже вдалися до самосуду над колишніми беркутівцями.»
В цьому реченні чудове майже все. «Подейкують» - рівень володіння матеріалом (сарафанне радіо?). «майданівці-фронтовики, не дочекавшись справедливості» - ні разу не ідеалізація «бійців із системою». Чекати після цього від автора бодай згадки про ситуацію з госпітальєрами, схованками зі зброєю та іншими неприємними випадками із ПС, які відлякують широкий загал, навіть не варто. Напевно про об’єктивність, незаангажованість та моральність представника 4 влади, автор нічого не чув…

Сама назва статті зобов’язує автора бути об’єктивним, та, на жаль, замість війни із міфами, автор вирішив просто прогулятися цією «межею» - стаття наповнена натяками без доказів. Якби це був приватний блог – то немає проблем, а для аналітичного видання це моветон. Тому питання до Тиждень – що змусило редакцію зробити такий вибір? «Тенденція» та «тенденційність» спільнокореневі слова, але мають таке різне змістове наповнення...

З.І. В продовження першого абзацу. Нищити Україну в 17-18 ст. рашка почала не з Січі, а з Гетьманщини - відбираючи крок за кроком державні функції. Це вже потім Січ була розчавлена солдатським сапогом...