М. Кідрук про міхалкова.

Вчора ввечері випадково вихопив з ТБ коментар російського режисера Міхалкова стосовно подій в Україні.
Запитання журналістки "1+1":
— Вам жаль українців, що постраждали при розгоні Майдану?.
Відповідь Микити Сергійовича:
— Це ті, що за ЄС?.. Ні, не жаль, по заслугах отримали. Я підтримую лише тих українців, що за Росію.
Перша реакція: обурення. Відразу захотілось в'їдливо прокоментувати, захотілось щось доводити невідомо кому... Але за хвилину я заспокоївся. Я раптом усвідомив основну різницю між людьми на Сході - як українцями, так і росіянами... власне, всіма росіянами - і тими українцями, що орієнтуються на Захід. Нетерпимість.
НЕ-ТЕР-ПИ-МІСТЬ.
Росіяни, кримчани, донеччани, частково харків'яни та інші, хто виступає проти євроінтеграції, не припускають, що хтось інший може думати по-іншому, інакше, не так, як вони. Не має значення, скільки є думок, наскільки хибні вони чи правильні, коли існує лише твоя думка, і вона - єдина, що має право на життя.
Дратує запитання, котре чую від багатьох друзів-росіян або родичів з Криму: "А чого ви туди полізли?.." Бо не хочемо жити в Азії. Можливо, в чомусь ми припускаємось помилки, та це не ваша справа, і найголовніше - ми не хочемо, щоб 63-річний старий пердун, який вперше з часів здобуття незалежності призвів до кровопролиття в мирній Україні, вирішував за нас.
Мені трохи жаль Микиту Сергійовича Міхалкова, та водночас я розумію: він лише продукт - типовий, пихатий і пафосний - продукт системи, котра його виховала: спочатку СРСР, згодом - путінська Росія. Він не може бути інакшим. Старигань помре, так і не збагнувши, наскільки помилявся. Ні, не стосовно вибору українців. Стосовно того, що українці мають беззаперечне право цього вибору.
З іншого боку - дуже добре, що є такі, як Міхалков, люди, що блискуче демонструють те, від чого ми віддаляємось.

МАКС КІДРУК