Краків. Фотомандри

Краків – місто на мапі Європи, яке, як то кажуть англійці, “must-see”.

По-перше, Краків напрочуд «фотогенічне» місто. Вавельский пагорб, що своїм королівським палацом домінує над рештою міста. По-європейські вузенькі вулички. Величні (й великі!) католицькі собори. Пречудовий в своїй «квадратності» ринковий майдан. Вісла, що міцною рукою тримає Старе місто…

2.

3.

4.

По-друге, “tourist-friendly” — можна впевнено сказати про столицю малопольського воєводства. Це й не дивно для міста, де туризм – головна доходна частина бюджету. Достатня кількість готелів на різний смак та гаманець. Безліч екскурсій містом на електрокарах та річкою на катерках. Можна скористатися послугою «Free walking tours», щоби почати своє знайомство з містом.

5.

6.

7.

Транспортна мережа розгалужена, хоча з де-більшого вона не потрібна — головні туристичні принади розташовані в Старому місті, тож пішки та ще раз пішки. Хоча, можна взяти напрокат велосипед, та разом з такими ж туристами проїхати з велоекскурсією по місту. Це досить поширене явище в Кракові, тим більше що «велотранспортна» мережа там просто пречудова!

8.

9.

10.

Розмаїття музейних закладів різного штибу — навіть тижня не вистачить щоб всі відвідати. Найбільше враження від краківських музеїв — вміння працювати та зацікавлювати малечу. Легко можна побачити зграйку учнів, що просто на полу в королівських палатах слухають свого вчителя, або дитину з таким собі «тестом», де можна відмічати (з допомогою мами чи папи, безумовно :-)) правильні відповіді проходячи різні відділи музею. Вразились та щиро позаздрили.

11.

12.

13.

14.

15.

Проблеми попоїсти теж немає – чимало ресторанів в підвальчиках, перших поверхах будівель, просто неба чекають на вас. Ми також знайшли суто український ресторан, з відповідним меню та антуражем, де смачненько поїли :-). Польська кухня здебільшого схожа на нашу – смачна та ситна, а для тих хто дбає про калорії є «екоресторан».

16.

17.

Вечором, злившись з гамірним натовпом, можна подивитися на вуличних артистів, або послухати музикантів просто неба.

18.

В Кракові повно всіляких монументів, різних місцевих легенд та історій. Як от, наприклад, історія про вірність собаки на ім’я Джок, який майже рік чекав на свого загиблого хазяїна. Зараз біля цього пам’ятника збирається місцевий клуб любителів тварин та просто небайдужі мешканці міста, щоби зібрати безпритульним тваринам їжу та інше чи знайти їм нових господарів.

19.

З-погляду туриста, місто безпечне для прогулянок (ну, принаймні його центральна частина:-). Всілякі неадеквати присутні (куди ж без них!), але найбільша проблема яка може статися – це бомж, що на різних мовах буде простити у вас гроші на їжу. Причому головним його аргументом буде… сморід, особливо якщо ви сидите в кафе на відкритому майданчику. Проте, поліція завжди присутня, а її бравий вигляд (кремезні хлопці!) не лишає сумнівів – тож захист ви завжди знайдете. Тому можна сміливо виходити на прогулянки вечірнім Краковом.

20.

21.

По-третє, для нашого брата-українця важливим моментом є відносна легкість отримання візи, на відміну від тих же ж Італії, Німеччини, Англії та останнім часом Чехії. Хоча в нас були певні побоювання, враховуючи нещодавній скандал з польським консульством в Україні, але дарма.
Знання англійської мови знімає будь-які проблеми комунікації – молодь нею володіє масово, старше покоління теж в певних межах здібне до цього.Щодо української, то вона вам може допомогти, якщо дещо розібратися в польській складнуватій фонетиці (безумовно, «скорострільне «пшекання» не лишає шансів для не знайомих з їхньою мовою «второпання» в зміст «на льоту», але...;-)).

Далі буде...


"По дороге с облаками, по дороге с облаками,
Очень нарвится когда мы возвращаемся домой!"

22.

P.S. До цього можна було б добавити географічну близькість Польщі, хоча наші «покращувателі» зробили будь-яке переміщення Україною «незабутньою» подорожжю, матір їхня ковінька! Особливо нас добив наш транспортний «сервіс», коли на зворотному шляху з Борисполя до Києва “SkyBus” десь на півдороги зламався й заміну ніхто нам не надав! Ми були змушені штурмувати (з валізами!) наступні рейси з Борисполя та в духоті й тисняві повзти крізь київські затори.