oleksa_sref: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] v_n_zb at Москва жовто-блакитна /Фото/
.
333

Цитирую: "На самом деле это не фейк, и не эскизный проект и даже не фотошоп. Это мои друзья автостопщики-путешественники сегодня утром постарались на выезде из Москвы (сегодня ночью). К утру только закончили... Молодцы!!!"

А ведь красиво ))))

На facebook

oleksa_sref: (Default)
Нарочно не придумаешь: ё-мобиль и Marussia самоликвидировались друг за дружкой. Народный гибридомобиль Михаила Прохорова за символический один евро отдан на «усыновление» государству. Проекты Николая Фоменко заморожены, компания распустила сотрудников. И ё-мобиль, и Marussia жили недолго, не то чтобы счастливо, зато умерли почти в один день.
От чего?



Андрей Гинзбург, нынешний гендиректор и одновременно главный конструктор компании ё-Инжиниринг, сидит в своем еще необжитом кабинете. Жизнь после ё-мобиля началась с переезда в новую штаб-квартиру — из минского пригорода Колодищи в промзону Шабаны. Сюда же перегнали разноцветные ходовые прототипы ё-кроссовера, но вся техническая документация уже отправлена в НАМИ: ни один сотрудник ё-Инжиниринга этим проектом больше не занимается.

Удивительно, но Гинзбург — единст­венный, у кого теперь хватает мужества не молчать. Ведь Михаил Прохоров уже успел откреститься от ё-мобиля через пресс-службу — мол, еще в конце 2012 года, перед выборами в Госдуму, он передал управление своими активами бизнес-партнерам и с тех пор к проектам Группы ОНЭКСИМ непосредственного отношения уже не имеет.

А в Марусе давно введен режим молчания. Телефоны компании не отвечают. Из арендованных цехов московского холодильного завода Снежинка вывозится оборудование, костяк к­оманды дизайнеров и конструкторов перешел на работу в НАМИ, а лидеры проекта — Николай Фоменко, Ефим Островский и Антон Колесников — безмолвствуют, хотя прежде очень любили выступать публично.

Мы-то помним.

Помним русский суперкар за 100 тысяч долларов со сменными кузовами — плюс линейка люксовых товаров под зонтичным брендом Marussia. Помним и городской ё-гибридомобиль за 400 тысяч рублей с роторно-лопастным двигателем и расходом топлива 3,5 л/100 км — с соплатформенными кроссовером и фургончиком впридачу.

Николай Фоменко, получив доступ к финансам Андрея Чеглакова (создателя приставки Dendy и бывшего топ-менеджера Гознака), грозился продавать по полторы тысячи машин в год. Первый гендиректор и главный идеолог ё-Авто Андрей Бирюков, в распоряжении которого был потенциал собственной корпорации Яровит и виртуально несметные ресурсы прохоровской Группы Онэксим, обещал по 10 тысяч машин ежегодно.

Пути и цели разные, но самопиар одинаково оглушительный.

— У меня по-прежнему нет сомнений в схеме последовательного «гибрида», более эффективной трансмиссии для городского трафика не придумать, — твердит Гинзбург.

— Это вполне возможно — создать с нуля российский спорткар, — вторят Гинзбургу уже уволившиеся конструкторы из команды Фоменко. — Правда, мы не представляли сложности задачи, в которую ввязывались...

А те, кто должен был представлять? Они тоже искренне просчитались? Или сознательно вели проекты в тупик, решая вовсе не автомобильные задачи?

За семь лет проект Marussia высосал из кошелька Андрея Чеглакова почти сто миллионов евро. Взамен — несколько машин, переданных «важным» клиентам, и еще почти тридцать Марусь разной степени готовности пылятся в заводском гараже.

Ё-мобиль прожил четыре года, «проев», как утверждает Гинзбург, более скромную сумму и оставив после себя недостроенный завод и пять ходовых прототипов.

...

Злую шутку с идеологами Маруси и ё-Мобиля сыграло и щедрое — по крайней мере на первых этапах — «стороннее» финансирование. Отличная питательная среда для безответственности! Как тут не напомнить, что Илон Маск, основатель и шеф компаний Tesla Motors и Space X, рисковал собственным состоянием на протяжении всей своей яркой карьеры. И когда дела заскрипели, он отодвинул наемных менеджеров, кое-что продал (включая любимый Ferrari) — и, погружаясь во все тонкости, сам вытягивал проект электромобиля. А ведь за плечами Маска — немалый менеджерский опыт: к тому времени он уже создал систему электронных платежей PayPal. И тем не менее на запуск первого родстера Tesla — не полностью нового, а переделанного из Лотуса, — ­ушло больше четырех лет!

Ни от Чеглакова, ни от Прохорова мы ничего подобного не дождались. А чем рисковали Фоменко или Бирюков? И чем рискуют сейчас Гинзбург и директор НАМИ Нагайцев?


Позичив звідси: http://www.autoreview.ru/_archive/section/detail.php?ELEMENT_ID=137024&SECTION_ID=7749
oleksa_sref: (Default)
Доброе утро всем,

У гитлеровской Германии когда она осуществила аншлюс, были в союзниках Италия, Япония и Испания, Россия тоже мобилизовала своих союзников в ООН против всемирной коалиции. Вчера - Зимбабве, Науру, Никарагуа, северная Корея и другие сверхдержавы. Останется только ждать подмоги доблестной абхазской штурмовой авиации, отличившейся в прошлые годы, военно морского флота южной Осетий, к тому времени глядишь и атомные подлодки туземцев из союзнической Науру подоспеют и можно будет начинать освобождать исконно русские земли Европейщины от Американских, Польских, Эстонских, Бандеровских, Грузинских захватчиков.

Mikheil Saakashvili
oleksa_sref: (Default)
Пора начать уж, вашу мать, Умом Россию понимать!

Я государство вижу статуей:
мужчина в бронзе, полный властности;
под фиговым листочком спрятан
огромный орган безопасности.

Держа самих себя на мушке,
в чем наша слава, честь и сила,
Мы держим подлых у кормушки,
А слабоумных у кормила.

Игорь Губерман.


Люк ГАРДІНҐ. МАФІОЗНА ДЕРЖАВА

Через два тижні після мого вигнання я отримую мейл від Флоріана Кнауера, німецького докторанта берлінського Університету ім. Гумбольдта. Кнауер каже, що пише книжку про переслідування, залякування, психологічні тортури й те, що він називає «психологічною дезінтеграцією». Він каже у вигляді вступу: «Я щойно прочитав у Frankfurter Allgemeine Zeitung про ваше рішення залишити Росію. У статті мовиться, що члени російської таємної служби вдиралися до вашої квартири й що державна влада залякує вас і вашу родину. Ці методи здаються мені знайомими».

Кнауер переходить до пояснення того, що штазі використовувала схожі методи приборкання проти членів опозиції в колишній Східній Німеччині. Фактично ці методи експортувалися по всьому совєтському блоку.
Він вказує мені на статтю, надруковану Ґертою Мюллер, німецькою романісткою румунського походження, яку в 2009 році нагородили Нобелівською премією з літератури. Мюллер описує жахливі муки через дії секурітате, румунської таємної поліції. На її фабриці вони поширили наклеп про те, що вона була інформатором. Були допити, побиття. І зломи. Я читаю: «Таємна поліція відвідувала мій дім, коли їй бажалося, поки мене не було вдома. Часто вони навмисно залишали знаки: недопалки, зняті зі стіни й залишені на ліжку світлини, пересунуті стільці».

Ця на вигляд невинна психологічна тактика навіть має назву — Zersetzung, каже Кнауер. … Слово перекладається як «розкладання», «дезінтеграція» чи «корозія»…Але воно також може означати підривання, гниття, розривання, розчинення й псування.
Я читаю, що за Еріха Гонекера слово Zersetzung було широковживаним. У лексиконі штазі цей термін позначав метод скинути й підірвати опонента.


Метою служби безпеки було використати Zersetzung для «вимкнення» опонентів режиму. Після місяців і навіть років Zersetzung проблеми жертви всередині країни стали такими великими, виснажливими й психологічно обтяжливими, що вони втрачали волю до боротьби проти східнонімецької держави. Найкращим було те, що роль штазі в особистих невдачах жертви залишалася умовно прихованою. Операції штазі проводилися в цілковитій операційній таємності. Служба діяла як невидимий і недоброзичливий бог, що маніпулював долями своїх жертв.

Саме в середині 1970-х років таємна поліція Гонекера почала застосовувати ці віроломні методи. Попередник Гонекера Волтер Ульбріхт був старомодним сталіністським убивцею. Він використовував методи відкритого терору, щоб тримати в покорі своє поствоєнне населення: показові суди, масові арешти, табори, тортури й таємна поліція.

Та через два десятиліття після того, як Східна Німеччина стала комуністичним раєм робітників і селян, більшість громадян були поступливими. Коли нова група дис-идентів почала виступати проти режиму, Гонекер дійшов висновку, що потрібні інші методи. Масовий терор уже не був доречним і міг зашкодити міжнародній репутації НДР. Вимагалася розумніша стратегія.

У Лєнінґраді тим часом у 1975 році Владімір Путін здійснив свою підліткову мрію й приєднався до лав КҐБ. Через кілька років він боровся з міськими гіппі. Його по-братими з КҐБ дали йому прізвисько «Міль», оскільки таким було його вміння тихо позбуватися мішені.


Найпідступнішим аспектом Zersetzung є те, що його жертвам майже завжди не вірять. ... Деякі жертви Zersetzung гадають, що вони божеволіють чи захворіли; потерпілим докоряють, що вони мають галюцинації.
На перший погляд переміщення особистих речей може здаватися невинним — трохи більшим за хлоп'ячу витівку. Та для жертв результати могли бути психологічно руйнівними, читаю я. Вони могли призвести до самоізоляції, психозу, «повного зламу психіки» й навіть самогубства.
«Сутнісною характеристикою Zersetzung є анонімність», — пише Пінґель-Шліман. «Ці Zersetzung-дії невловні. їх не можна чітко віднести до переслідування, здійснюваного штазі. Навіть зараз часто трапляється так, що коли потерпілі описують свої переживання,... ніхто їм не вірить. Дуже часто їхні особисті розповіді ігнорують, вважаючи параноєю».


Коли я читаю ці дослідження, то збіги між Східною Німеччиною Гонекера й Росією Путіна вражають мене своєю незліченністю. Обидві є за своєю суттю витонченими сучасними диктатурами. Обидві розуміють, що тонкі мистецтва репресії є більш дієвими за грубі методи старої школи. Росія — як зникла НДР — надзвичайно пере-ймається своїм міжнародним іміджем, при цьому «еліта» особливо непокоїться про долю своїх активів на Заході. Й так само, як зрілі східноєвропейці, Москва приєдналася до численних угод щодо прав людини й, до того ж, є підписантом Європейської конвенції про права людини. Вона має міжнародні зобов'язання та є — чи прагне бути — шанованим, вищим членом світової спільноти.

У такому разі, використання методів Zersetzung є ідеальною відповідаю. У час дедалі більшого внутрішнього невдоволення в Росії переслідування ФСБ російської опозиції — як і дивних іноземних ворогів — є корисним таємним інструментом. І зрештою, де докази порушення прав людини? Відчинене вікно, дивний будильник, посібник із сексу біля ліжка — облиште! Zersetzung, здійснюваний невидними державними емісарами, складно помітити й ще складніше довести.

У своєму дослідженні Пінґель-Шліман висновує: «Нині повна диктатура не потребує методів відкритого терору, щоб на роки скорити людей й робити їх слабки-ми... Понад те, розробки в технологіях і засобах зв'язку надають майбутнім диктаторам тонші можливості для маніпулювання». ... Сьогоднішні кремлівські блоґери й безликі державні патріоти, можуть робити це значно простіше. Їм потрібно лише дотягнутися до своєї мишки.


У Німецькій Демократичній Республіці Гонекера, як і в Російській Федерації Путіна, журналісти автоматично вважалися ворогами й шпигунами, пояснює він. «Коли ви натрапляєте на журналіста, ви припускаєте, що він має зв'язки зі спецслужбами. Журналісти є класичними зразками Feinbild, концепції ворога... Вона хибна. Та вас учили завжди очікувати, що ворог нападе».

Йохан Ґірке (колишній керівник кафедри операційної психології у вищій академії штазі) не може сказати, хто вигадав «оперативну психологію». Він переконаний, що саме КҐБ уперше розробило цю практику. Зрештою саме «друзі» з Москви в 1950-х роках заснували «зелену» таємну поліцію НДР із двома службами — східнонімецькою й совєтською, — які відтоді тісно співпрацювали. КҐБ обачливо поставили зв'язкових офіцерів у ключових східнонімецьких містах і у восьми управліннях штазі. Одним із них у 1985—1990 роках був Владімір Путін, який працював у місті Дрездені. ...

Обидві таємні служби розуміли, як психологічні методи можна застосувати до ретельно дібраних ворогів. Та саме східні німці, каже Ґірке, перетворили оперативну психологію на, як йому це бачилося, сувору навчальну дисципліну. «Саме ми остаточно сформували поняття Zersetzung. Німецька служба використовувала витонченіші методи, — каже він. — Росіяни завжди були брутальнішими».

Чому в такому разі росіяни дотримуються таких методів через багато років після нібито завершення холодної війни? Чи, точніше, чому Путін поновив застосування тактики КҐБ через багато років після зникнення боротьби за владу й вплив між Сходом і Заходом? Ґірке має просту відповідь: Wladimir Putin macht was er kennt, — каже він. («Владімір Путін робить те, що знає».) Він додає: «Це очевидно. Він хоче затриматись при владі, тож використовує методи таємної служби».
Пакуючи речі перед від'їздом, я розмірковую над долею Росії від часу падіння СССР і кінця комунізму.
… Та я відчуваю, що найбільшою поразкою сьогоднішнього російського режиму є інтелектуальна поразка. Як і привиди, що вдерлися до мого помешкання, використовуючи стару каґебістську тактику з посібника, написаного дуже давно, підполковник Путін повернувся до своєї зони комфорту. Як молодий шпигун, він мав учителів- близнюків. Це — КҐБ й штазі. Це помітно. Результатом є глибинний брак співчуття до будь-кого, хто не згоден із ним. Звідси — його звинувачення демонстрантів, які масово протестують проти фальсифікації виборів. Під його опікою Росія стала заляканою, насильницькою, жорстокою й — понад усе — нелюдською.


Люк ГАРДІНҐ:

МАФІОЗНА ДЕРЖАВА
Російська корупція на експорт. Як розростається спрут мафіозної держави РФ
oleksa_sref: (Default)
Українці дякують росіянам за підтримку та пропонують надати їм українське громадянство.

Благодійний фонд “Майдан закордонних справ” запустив в інтернеті проект “Праведники Росії”. Кожен зможе на сайті http://spasibo.nextmfa.org/ українською та російською мовами подякувати Громадянам Росії, які публічно засудили російську агресію щодо України, та проголосувати за надання їм громадянства України.
oleksa_sref: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] gloria_ma at post
Привет, фашистская Россия. Послушай, путинская Русь.
В своей стране я не мессия, Но и Иуды не боюсь.
Ко мне пришла ты с автоматом, Закрыв чулком свое лицо.
Ты говоришь со мною матом, Наполнив каждый звук свинцом.

Мои поля взрыхляя танком, Ты сеешь мины вместо ржи,
Надев солдатские портянки, Насквозь промокшие во лжи.
Да разве думал в сорок пятом Мой дед, уставший от войны,
Что тот, кто был когда-то братом, Сегодня враг моей страны.

Привет, фашистская Россия. Зачем тебе моя страна?
У Путина - шизофрения! Но ты же... Ты же... Не больна???
Татьяна Лупова
oleksa_sref: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] awo_onyshchenko at Украина говорит вам: спасибо!


Лия Ахеджакова, Олег Басилашвили, Армен Джигарханян, Эльдар Рязанов, Юрий Шевчук, Борис Гребенщиков, Сергей Юрский, Андрей Макаревич,
Валентин Гафт, Андрей Мягков, Михаил Жванецкий, Сергей Гармаш, Марк Захаров, Елена Яковлева, Галина Волчек, Андрей Кончаловский,
Владимир Гостюхин, Федор Добронравов, Леонид Броневой, Александра Яковлева, Александр Балуев, Юрий Стоянов, Станислав Садальский,
Александр Розенбаум, Даниил Гранин, Марат Башаров, Сергей Маковецкий, Дмитрий Харатьян, Михаил Кокшенов, Эманнуил Виторган,
Леонид Куравлев, Наталья Фатеева, Борис Акунин!

Эти имена переполняют меня гордостью!

Profile

oleksa_sref: (Default)
oleksa_sref

May 2015

S M T W T F S
     12
3456789
10 111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 02:35 am
Powered by Dreamwidth Studios