Jun. 15th, 2014

oleksa_sref: (Default)


З ранку, за звичкою, лиш продерши очі, хапаю телефон й вантажу twitter. З надією й острахом. В цю суботу 14-го як обухом по голові вдарила новина про 49 загиблих в літаку у Луганську. Настрій - ніби тобі шматок серця відірвали, не до розваг...
Тим не менш, пропустите таке явище, як концерт О.Е. в нашому місті, ми просто не могли. Дуже хотілось, як влучно висловився Слава Вакарчук, відчути себе частиною великої родини. Й нам це вдалось!

Вразила велика кількість людей в вишиванках, з національною символікою, неймовірними віночками й прикрасами у дівчат та різноманітними символами боротьби у хлопців.

Розсмішило, коли група людей з обмеженими можливостями (серед яких були наші паралімпійці), приєднались до гурту хлопців, що заспівали вже всесвітньо відому оду "пуітн - ху-ло!"

Розчулило, коли на прохання Слави, стадіон піднявся та тишею вшанував пам'ять загиблих.



Зарядило позитивною енергією самовіддана гра гурту, та те, як весь стадіон відповів Славку взаємністю, підспівуючи та аплодуючи.

Надихнуло, як люди різного віку та достатку, почувши перші акорди "Стіни", що стала одним із символів нашого спротиву, мов по команді підняли в гору національні прапори.

Ну й до рубрики "made my day" безперечно відношу те, як паралімпієць на візку танцював під пісні Слави. Та ще й дівчину-волонтера закружляв!
Велика подяка Славі та груту за неймовірні відчуття!

Фото звідси

Profile

oleksa_sref: (Default)
oleksa_sref

May 2015

S M T W T F S
     12
3456789
10 111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 02:55 pm
Powered by Dreamwidth Studios